Історія виникнення арахісової пасти.

Північноамериканці не були першими, хто подрібнив арахіс — інки випередили  їх на кілька сотень років, — але арахісове масло знову з’явилося в сучасному світі завдяки американцю, лікарю, дієтологу та піонеру зернових продуктів Джону Харві Келлогу, який подав  патент на арахісове масло в 1895 році. «Харчова суміш» Келлога передбачала відварювання горіхів і подрібнення їх у легкозасвоювану пасту для пацієнтів санаторію Батл-Крік, спа-центру для всіх видів захворювань. Оригінальний патент не вказував, який тип горіха використовувати, і Келлог експериментував з мигдалем, а також з арахісом, який мав перевагу бути дешевшим. У той час як сучасні ентузіасти арахісового масла, ймовірно, знайдуть склад Келлога м’яким, Келлог назвав його «найсмачніше горіхове масло, яке ви коли-небудь куштували у своєму житті».Адвентист сьомого дня, Келлог підтримував рослинну дієту і пропагував арахісове масло як здорову альтернативу м’ясу, яке він бачив як травний подразник. Його зусилля та його елітна клієнтура, до якої входили Амелія Ерхарт, та Генрі Форд, допомогли утвердити арахісове масло як делікатес. Ще в 1896 році Good Housekeeping заохочував жінок готувати їх самостійно за допомогою м’ясорубки і запропонував поєднувати пасту з хлібом. «Активний мозок американських винахідників знайшов нове економічне застосування арахісу», — пише Chicago Tribune у липні 1897 року.